ПОДОЛАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ТРИВОЖНОСТІ У КУРСАНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.365928Ключові слова:
мовленнєва тривожність, курсанти, іноземна мова, авіаційний персонал, морально-психологічне забезпечення, комунікативна компетентність, методика навчання, безпечне освітнє середовищеАнотація
У статті досліджується феномен мовленнєвої тривожності у курсантів – майбутніх льотчиків, вертольотчиків і офіцерів морально-психологічного забезпечення – у процесі навчання іноземної мови. Розглянуто природу, джерела та прояви мовленнєвої тривожності в умовах військового закладу вищої освіти. Здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень із проблематики мовленнєвої тривожності. Проаналізовано специфічні чинники, що зумовлюють підвищений рівень тривожності саме у представників зазначених категорій курсантів. Запропоновано комплекс педагогічних стратегій і методичних прийомів подолання мовленнєвої тривожності, адаптованих до особливостей військово-льотної підготовки. Обґрунтовано доцільність використання симуляційних вправ, рольових ігор з фаховим спрямуванням та технологій формативного оцінювання для зниження рівня тривожності курсантів.
Посилання
Aida, Y. (1994). Examination of Horwitz, Horwitz, and Copeʼs construct of foreign language anxiety: The case of students of Japanese. The Modern Language Journal, 78(2), 155–168.
Alqahtani, A. F. (2018). English Language Learning Motivation and English Language Learning Anxiety in Saudi Military Cadets: A Structural Equation Modelling Approach. Arab World English Journal, 9(3), 45–60.
Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191–215.
Dörnyei, Z. (2005). The Psychology of the Language Learner: Individual Differences in Second Language Acquisition. Lawrence Erlbaum Associates.
Eysenck, M. W., & Calvo, M. G. (1992). Anxiety and performance: The processing efficiency theory. Cognition and Emotion, 6(6), 409–434.
Gregersen, T., & Horwitz, E. K. (2002). Language learning and perfectionism: Anxious and non-anxious language learnersʼ reactions to their own oral performance. The Modern Language Journal, 86(4), 562–570.
Gustafsson, H., & Eriksson, M. (2024). Military English language education: a scoping review of 30 years of research. The Language Learning Journal, online first.
Horwitz, E. K., Horwitz, M. B., & Cope, J. (1986). Foreign language classroom anxiety. The Modern Language Journal, 70(2), 125–132.
ICAO Doc 9835 AN/453 (2010). Manual on the Implementation of ICAO Language Proficiency Requirements. 2nd ed. Montreal: ICAO.
Kim, H., & Elder, C. (2009). Understanding aviation English as a lingua franca: Perceptions of Korean aviation personnel. Australian Review of Applied Linguistics, 32(3), 23.1–23.17.
Kim, H., Park, S., & Lee, J. (2023). The challenges of radiotelephony communication and effective training approaches: A study of Korean pilots and air traffic controllers. English for Specific Purposes, 72, 26–41.
Krashen, S. D. (1982). Principles and Practice in Second Language Acquisition. Pergamon Press.
MacIntyre, P. D., & Gardner, R. C. (1994). The subtle effects of language anxiety on cognitive processing in the second language. Language Learning, 44(2), 283–305.
McCroskey, J. C. (1977). Oral communication apprehension: A summary of recent theory and research. Human Communication Research, 4(1), 78–96.
Miller, Z., & Ziegler, N. (2020). Foreign language learning motivation in a U.S. military academy: A comparative case study on the effects from the learning environment. Applied Language Learning, 30(1), 1–28.
Pekrun, R. (2006). The control-value theory of achievement emotions: Assumptions, corollaries, and implications for educational research and practice. Educational Psychology Review, 18(4), 315–341.
Spielberger, C. D. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory. Consulting Psychologists Press.
Young, D. J. (1999). Affect in Foreign Language and Second Language Learning. McGraw-Hill.
Zhang, X. et al. (2024). Foreign language anxiety research in System between 2004 and 2023: looking back and looking forward. Frontiers in Psychology, 15, 1–14.
Бігич О. Б. (ред.) (2013). Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика. Ленвіт.
Вербицька О. І. (2020). Психолого-педагогічні умови подолання іншомовної тривожності студентів технічних спеціальностей. Педагогіка і психологія, 2, 45–53.
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (2003). Ленвіт.
Кобець А. С., Луговий В. М. (2021). Авіаційна англійська мова: комунікативний підхід. Льотна академія НАУ.
Краєва О. А. (2019). Мовленнєва тривожність студентів у контексті навчання іноземної мови у виші. Наукові записки БДПУ. Серія: Педагогічні науки, 83, 112–120.
Тарнопольський О. Б. (2014). Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. ДУЕП.
Шепеленко Т. Л. (2022). Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки. Дис. ... канд. пед. наук. Харківський університет Повітряних Сил.
Шиба, А. (2023). Подолання тривожності студентів, що вивчають іноземні мови в умовах війни в Україні. Молодий вчений, 11 (123), 81–86. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-11-123-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
