РИЗИКИ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ В МІЖНАРОДНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.365872Ключові слова:
маніпулятивний вплив, міжнародна комунікація, інформаційна стійкість, студенти, медіаграмотність, дезінформація, критичне мислення, психологічна резистентністьАнотація
У статті досліджено ризики маніпулятивного впливу в сучасній міжнародній комунікації та їх роль як чинника, що актуалізує потребу у формуванні інформаційної стійкості студентів. Виявлено, що в умовах активного інформаційного протистояння, посиленого глобальними цифровими технологіями, студентська аудиторія є однією з найбільш вразливих соціальних груп щодо маніпулятивного впливу. Охарактеризовано три основні типи маніпулятивних ризиків у міжнародному інформаційному просторі: когнітивні (дезінформація, фреймінг, ефект підтвердження упередження), психологічні (емоційна маніпуляція, апеляція до авторитету, сенсаційність і терміновість) та технологічні (deepfake-контент, алгоритмічні фільтр-бульбашки, цільовий мікротаргетинг). Розкрито психологічні механізми сприйнятливості студентів до маніпулятивного впливу, пов'язані зі специфікою юнацького вікового розвитку, зокрема незавершеністю формування критичного мислення та підвищеною чутливістю до соціального схвалення. Обґрунтовано поняття «інформаційна стійкість» як інтегративну компетентність, що включає критичне медіасприйняття, верифікаційні навички, психологічну резистентність до маніпуляцій та цифрову грамотність. Запропоновано педагогічну модель формування інформаційної стійкості студентів, яка ґрунтується на принципах психологічного «щеплення», проблемного навчання на основі реальних кейсів та рефлексивного аналізу медіаконтенту. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямку розробки діагностичного інструментарію для оцінювання рівня інформаційної стійкості студентів та інтеграції відповідних освітніх модулів у навчальний процес ЗВО.
Посилання
Волошенюк, О. В., & Іванов, В. Ф. (2020). Медіаграмотність як компетентність цифрового суспільства. Академія української преси.
Мельник, В. В. (2024). Проблеми та ризики маніпуляції в міжнародній комунікації. Науковий вісник Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 1, 44–59.
Мілинська, К. І. (2022). Когнітивні спотворення як чинник вразливості молоді до маніпуляцій у цифровому середовищі. Психологія і суспільство, 1, 112–124.
Найдьонова, Л. А. (2021). Психологічна культура медійного сприйняття в умовах інформаційного протистояння. Актуальні проблеми психології, 12(23), 78–95.
Різун, В. В., & Трачук, Т. А. (2019). Медіакомунікаційні дослідження. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».
Слюсаревський, М. М. (2020). Соціально-психологічні чинники інформаційного протистояння та шляхи формування психологічної стійкості громадян. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 46(49), 3–20.
Cialdini, R. B. (2021). Influence, new and expanded: The psychology of persuasion. Harper Business.
Edmans, A. (2024). May contain lies: How stories, statistics and studies exploit our biases and what we can do about it. Penguin Random House.
Hobbs, R. (2020). Mind over media: Propaganda education for a digital age. W. W. Norton & Company.
Lewandowsky, S., & van der Linden, S. (2021). Countering misinformation and fake news through inoculation and prebunking. European Review of Social Psychology, 32(2), 348–384. https://doi.org/10.1080/10463283.2021.1876983
Pennycook, G., & Rand, D. G. (2019). Lazy, not biased: Susceptibility to partisan fake news is better explained by lack of reasoning than by motivated reasoning. Cognition, 188, 39–50. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2019.01.010
Roozenbeek, J., & van der Linden, S. (2019). The fake news game: Actively inoculating against the risk of misinformation. Journal of Risk Research, 22(5), 570–580. https://doi.org/10.1080/13669877.2018.1443491
Roozenbeek, J., van der Linden, S., & Lewandowsky, S. (2022). Psychological inoculation against misinformation. Annual Review of Psychology, 74, 783–812. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-021822-105956
UNESCO. (2023). Media and information literate citizens: Think critically, click wisely! Media and information literacy curriculum for educators and learners (2nd ed.). UNESCO Publishing.
van der Linden, S. (2022). Foolproof: Why misinformation infects our minds and how to build immunity. W. W. Norton & Company.
Wardle, C. (2019). First draft's essential guide to understanding information disorder. First Draft. https://firstdraftnews.org/long-form-article/understanding-information-disorder/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
