ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У СУЧАСНОМУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.365759Ключові слова:
професійний імідж, майбутні педагоги, професійна підготовка, педагогічна освіта, самопрезентація, професійний розвиток, цифрова компетентність, рефлексіяАнотація
У статті розглянуто проблему формування професійного іміджу майбутніх педагогів в умовах сучасних трансформацій освітнього простору. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до особистості вчителя, його професійної компетентності, комунікативної культури, цифрової грамотності та здатності ефективно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу. Професійний імідж педагога трактується як інтегративна характеристика, що відображає сукупність особистісних, професійних, морально-етичних і поведінкових якостей, які формують позитивне сприйняття фахівця в освітньому середовищі та суспільстві.
Визначено основні етапи формування професійного іміджу майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки. Перший етап – мотиваційно-ціннісний, який передбачає усвідомлення значущості педагогічної професії, формування професійних цінностей, позитивної мотивації до педагогічної діяльності та готовності до саморозвитку. Другий етап – когнітивний, що охоплює засвоєння знань про сутність професійного іміджу, його структуру, функції та механізми формування. Третій етап – діяльнісно-практичний, спрямований на розвиток професійних компетентностей, комунікативних умінь, навичок самопрезентації, педагогічної взаємодії та використання сучасних цифрових технологій. Четвертий етап – рефлексивно-коригувальний, який забезпечує оцінювання власних професійних досягнень, аналіз особистісних ресурсів, удосконалення професійної поведінки та корекцію іміджевих характеристик відповідно до вимог сучасної освіти.
Наголошено, що ефективне формування професійного іміджу майбутнього педагога є безперервним процесом, який поєднує професійне становлення особистості, розвиток педагогічної майстерності та формування конкурентоспроможності на ринку праці. У сучасному науково-педагогічному контексті важливого значення набувають цифрова культура, академічна доброчесність, емоційний інтелект, здатність до самоосвіти та професійної мобільності. Зроблено висновок, що послідовна реалізація визначених етапів сприяє формуванню позитивного професійного іміджу майбутніх педагогів, підвищенню якості їхньої професійної підготовки та успішній інтеграції в освітнє середовище.
Посилання
Білозерська, С. М. (2021). Формування професійного іміджу майбутнього педагога в умовах закладу вищої освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 5(109), 45–52.
Бондаренко, В. І. (2015). Критерії, показники та рівні сформованості професійного іміджу майбутніх учителів технологій. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи, 47, 23–29.
Волкова, Н. П., Лебідь, О. В. (2023). Формування професійного іміджу майбутніх фахівців у системі магістерської підготовки. Молодь і ринок, 3(211), 15–21.
Грень, Л. М., Курбанова, М. Ш. (2022). Шляхи формування професійного іміджу майбутнього фахівця освітніх, педагогічних наук у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду. Теорія і практика управління соціальними системами, 4, 26–39.
Дудчак, Г. С. (2020). Педагогічний імідж майбутнього вчителя Нової української школи: сутність та структура. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 2(22), 65–72.
Коркішко А. В. (2019). Педагогічна модель формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 11, 150–159.
Курбанова, М. Ш. (2024). Формування професійного іміджу майбутнього фахівця освітніх, педагогічних наук у закладах вищої освіти: комунікативний аспект. Імідж сучасного педагога, 2(215), 137–143.
Попович, О. М. (2021). Акмеологічні засади формування професійного іміджу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Психологія і особистість, 2(20), 126–134.
Скорик, Ю. М. (2014). Імідж педагога як формуючий чинник стійкості до професійного вигорання майбутніх викладачів вищої школи. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 76, 144–147.
Darling-Hammond, L. (2022). The Right to Learn: A Blueprint for Creating Schools That Work. San Francisco: Jossey-Bass.
Fullan, M. (2020). The New Meaning of Educational Change (5th ed.). New York: Teachers College Press.
Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional Capital: Transforming Teaching in Every School. New York: Teachers College Press.
Kurok, V., & Tkachenko, N. (2020). Formation of Professional Image of Future English Language Teachers in Higher Education Institutions. Postmodern Openings, 11(2), 118–132.
Vashak, O., & Martirosyan, L. (2019). Formation of Professional-Pedagogical Image of Teachers of Higher Educational Establishments. Pedagogical Discourse, 26, 58–64.
Wang, L. (2023). Professional Identity and Teacher Image in the Digital Era. Journal of Educational Research and Practice, 13(1), 45–57.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
