ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕНСОМОТОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Ключові слова:
сенсомоторна інтеграція, сенсорна інтеграція, діти дошкільного віку, особливі освітні потреби, дистанційне навчання, психолого-педагогічні умови, розвиток дитиниАнотація
У статті здійснено теоретичне осмислення феномена сенсомоторної інтеграції як цілісного інтегративного феномена психічного розвитку дитини, що забезпечує узгодження сенсорних і моторних процесів у структурі її діяльності. Проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування сенсорної інтеграції та обґрунтовано доцільність її розширення через сенсомоторний вимір як механізм переходу від сприймання до цілеспрямованої дії. Сенсомоторна інтеграція розглядається як динамічний процес, чутливий до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників розвитку, що зумовлює необхідність її системного психолого-педагогічного супроводу. Визначено структурні компоненти сенсомоторної інтеграції (сенсорний, інтеграційно-переробний, моторний, регуляторний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-адаптивний) і розкрито їх функціональну взаємодію. Окреслено особливості розвитку сенсомоторної інтеграції у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання, що пов’язані з обмеженням сенсорного досвіду, зниженням рухової активності та зростанням ролі сімейного середовища. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови забезпечення ефективності цього процесу, зокрема створення сенсорно збагаченого середовища, інтеграцію сенсорних і моторних дій у діяльності, індивідуалізацію впливів та партнерську взаємодію фахівців і батьків. Доведено, що реалізація зазначених умов сприяє формуванню сенсомоторних механізмів і забезпечує повноцінний психічний розвиток дитини в умовах дистанційного освітнього середовища. Акцентовано, що в умовах цифровізації освіти актуалізується потреба у розробленні інноваційних форм і засобів розвитку сенсомоторної інтеграції, адаптованих до дистанційного формату взаємодії. Підкреслено перспективність інтеграції міждисциплінарних підходів до вивчення означеного феномена з метою підвищення ефективності корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами.
Посилання
Андрущенко, Н. (2025). Досвід дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах дошкільної освіти в умовах війни. Institutio Infantium, 1(2), 16–23. https://doi.org/10.5281/zenodo.15696831
Вакуленко, Ю. (2022). Роль сенсорно-інтегративної терапії у розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (3 (52), 36-43. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.5
Данилюк, І. В., & Буркало, Н. І. (2024). Сенсорна інтеграція та її значення для розвитку дитини. Psychological Journal, 10(2), Article 82. https://doi.org/10.31108/1.2024.10.2
Заплатинська, А. Б., & Суховірська, І. Р. (2017). Використання сенсорної інтеграції у формуванні психічних процесів у дошкільників із комплексними порушеннями розвитку. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки, 79(2), 223–226.
Зімакова, Л., Тупиця, О., & Жданюк, Л. (2022). Дистанційне навчання дітей дошкільного віку на засадах партнерської педагогіки під час воєнного стану. Педагогічні науки, 79, 92–100.
Кіпаренко, О. (2020). Сенсорна інтеграція як метод корекції розладів у дітей. Проблеми сучасної психології, 49, 152–176. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49
Кузнецова, Т. Г. (2020). Можливості дистанційного навчання дошкільників з особливими освітніми потребами. У T. Nestorenko & T. Pokusa (Ред.), Education during a pandemic crisis: Problems and prospects (Part 2.4, pp. 93–100). The Academy of Management and Administration in Opole.
Лісова, А. С. (2014). Вплив сенсомоторного розвитку на інтелектуальний розвиток дошкільника. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки, 121, 213–216.
Литвин, Н. І., Борецька, О. В., & Сойко, О. В. (2018). Комплексна психолого-педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами засобами сенсорної інтеграції. Психологія: реальність і перспективи, 10, 94–100.
Нижник, Т. О. (2023). Підходи щодо розвитку та корекції сенсорної інтеграції у дітей дошкільного віку. Інноваційна педагогіка, 1(56), 111–115.
Носко, Ю., Сергієнко, Л., Гришко, Л., & Куртова, Г. (2021). Теоретико-методичні засади сенсорного розвитку дошкільників із особливими освітніми потребами. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 9(113), 276–283.
Окушко, Д. О., Цурак, А. П., Бакалюк, Т. Г., & Стельмах, Г. О. (2022). Сенсорна інтеграція в реабілітації дітей із затримкою психомоторного розвитку. Медсестринство, 1, 59–61. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2022.1.12873
Прохоренко, Л., & Прохоренко, Д. (2023). Дистанційне навчання дітей з особливими потребами: створення моделі. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 1(22), 87–102. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i22.222
Родименко, І., & Мойсеєнко, І. (2022). Аналіз наукових досліджень сенсомоторного розвитку дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти, 1, 73–76. https://visnuk.dano.dp.ua/index.php/pp/article/view/53/61
Скрипник, Т. (2016). Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навчання і виховання, 4, 24–31.
Тарасун, В. В. (2012). Психолого-педагогічна допомога дітям переддошкільного віку з особливостями в розвитку: напрями реалізації. Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова.
Федус, У. (2022). Організація дистанційного навчання учнів з ООП: виклики, реалії, рекомендації. У Інклюзивна освіта: ідея, стратегія, результат (с. 180–183). Матеріали І Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції.
Ayres, J. A. (2015). Sensory integration and the child. Western Psychological Services.
Bodison, S. C., & Parham, L. D. (2018). Specific sensory techniques and sensory environmental modifications for children and youth with sensory integration difficulties: A systematic review. American Journal of Occupational Therapy, 72, 1.
Camarata, S., Miller, L. J., & Wallace, M. T. (2020). Evaluating sensory integration/sensory processing treatment: Issues and analysis. Frontiers in Integrative Neuroscience, 14, 1–13. https://doi.org/10.3389/fnint.2020.556660
Martsin M. Children with special educational needs in Ukraine: How the war is destroying their education and threatening their lives on a daily basis. Medical Anthropology Quarterly. 2025. URL: https://medanthroquarterly.org/critical-care/2025/02/children-with-special-educational-needs-in-ukraine-how-the-war-is-destroying-their-education-and-threatening-their-lives-on-a-daily-basis/
Schaaf, R. C., Dumont, R. L., Arbesman, M., & May-Benson, T. A. (2018). Efficacy of occupational therapy using Ayres sensory integration: A systematic review. American Journal of Occupational Therapy, 72(1).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
