ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.365740Ключові слова:
професійна освіта, майбутні менеджери-економісти, психологічна підготовка, управлінська компетентність, емоційний інтелект, комунікативні навички, лідерствоАнотація
У статті досліджуються психологічні аспекти розвитку професійної освіти майбутніх менеджерів-економістів у контексті модернізації системи вищої освіти та підвищення вимог до професійної компетентності управлінських кадрів. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі психологічної підготовки у формуванні професійної готовності майбутніх фахівців до управлінської діяльності. Сучасний менеджер-економіст повинен володіти не лише фаховими знаннями у сфері управління, а й розвиненими психологічними компетентностями, що забезпечують ефективну взаємодію з персоналом, прийняття управлінських рішень, формування сприятливого психологічного клімату в колективі та здатність до адаптації в умовах професійних змін.
У статті розкрито значення таких психологічних компонентів професійної підготовки, як емоційний інтелект, комунікативна компетентність, лідерські якості, здатність до саморефлексії та професійної мотивації. Проведений теоретичний аналіз психологічних аспектів формування поліпрофесійної мобільності майбутніх менеджерів-економістів у процесі професійної освіти засвідчив, що використання інтерактивних методів навчання, тренінгових програм та практико-орієнтованих освітніх технологій сприяє формуванню професійно важливих психологічних якостей майбутніх менеджерів-економістів.
Посилання
Вахрушова, О. Р., & Стрельніков, В. Ю. (2021). Ефективне проєктування мотиваційного компонента технології підготовки менеджерів. Безперервна освіта як пріоритетний напрямок підвищення професійної компетентності фахівців. Науковий, методичний, інформаційний збірник ТОКІППО, 75–80. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18614
Лебедик, Л. В. (2021). Проєктивні технології у процесі професійної підготовки менеджерів. Модернізація професійної підготовки менеджерів: матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 62–66. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17847
Лебедик, Л. (2008). Розвиток лідерства майбутніх менеджерів у технологіях кооперативного навчання. Шлях освіти. 3, 22–25.
Лебедик, Л. В., Стрельніков, В. Ю., & Крулько, Л. В. (2025). Використання цифрових технологій у підготовці майбутніх менеджерів та економістів. Імідж сучасного педагога. 3(222), 39–43. URL: https://isp.pano.pl.ua/article/view/324410/316204
Романовський, О. Г., Михайличенко, В. Є., & Грень, Л. М. (2018). Педагогіка лідерства : монографія. Харків : НТУ «ХПІ».
Стрельніков, В., Лебедик, Л., & Вонсович, Л. (2021). Формування лідерських навичок майбутніх фахівців у закладах вищої і фахової передвищої освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу, 1(100), 34–44. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17994
Стрельніков, В. Ю., & Лебедик, Л. В. (2007). Дев’ять кроків ефективного навчання лідерству. Імідж сучасного педагога, 7–8(76–77), 25–30.
Стрельніков, В. Ю. (2021). Методологічні підходи до управління творчою діяльністю майбутніх менеджерів. Безперервна освіта як пріоритетний напрямок підвищення професійної компетентності фахівців. Науковий, методичний, інформаційний збірник ТОКІППО, 363–368. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18611
Стрельніков, В. Ю. (2021). Реалізація основних принципів проєктування змісту інтенсивної підготовки фахівців менеджменту. Дидаскал, 22, 39–43. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18266
Стрельніков, В. Ю. (2018). Розвиток управлінської культури майбутніх менеджерів в умовах магістратури. Імідж сучасного педагога, 5(182), 21–24. URL: http://isp.poippo.pl.ua/article/view/142836/144173
Стрельніков, В. Ю. (2016). Теоретичні основи побудови концепції дидактичної системи підготовки майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності до міжкультурної комунікації. Імідж сучасного педагога, 5, 13–15.
Стрельніков, В. Ю. (2021). Технології інтенсивного навчання майбутніх менеджерів. Модернізація професійної підготовки менеджерів: матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 108–112. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17848
Часова, А. Р., & Стрельніков, В. Ю. (2021). Зарубіжний досвід підготовки майбутніх менеджерів на основі проєктування. Безперервна освіта як пріоритетний напрямок підвищення професійної компетентності фахівців. Науковий, методичний, інформаційний збірник ТОКІППО, 388–392. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18612
Чоботарь, А. А., & Стрельніков, В. Ю. (2021). Ознаки синдрому емоційного вигорання менеджера. Безперервна освіта як пріоритетний напрямок підвищення професійної компетентності фахівців. Науковий, методичний, інформаційний збірник ТОКІППО, 393–397. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18613
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York: Freeman.
Bass, B. M., & Bass, R. (2008). The Bass handbook of leadership: Theory, research, and managerial applications (4th ed.). Free Press.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268.
Drucker, P. F. (2007). Management challenges for the 21st century. HarperCollins. https://www.harpercollins.com/products/management challenges-for-the-21st-century-peter-f-drucker?variant=32207433302050
Kolb, D. A. (1984). Experiential learning. Englewood Cliffs: Prentice Hall.
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2008). Emotional intelligence: New ability or eclectic traits? American Psychologist, 63(6), 503–517. https://doi.org/10.1037/0003-066X.63.6.503
Robbins, S. P., & Judge, T. A. (2017). Organizational behavior (17th ed.). Pearson. https://www.pearson.com/en-us/subject-catalog/p/organizational-behavior/P200000003354
Savickas, M. L. (2013). Career construction theory and practice. In S. D. Brown & R. W. Lent (Eds.), Career development and counseling (pp. 147–183). Hoboken, NJ: Wiley.
Sharma, R., & Jain, S. (2013). Leadership qualities for managers: A review. International Journal of Management and Social Sciences Research, 2(8), 1–6.
Schön, D. A. (1983). The reflective practitioner. New York: Basic Books.
Strelnikov, V. Yu., Lebedyk, L. V., Hura, T. V., Sysoieva, S. I., Stankevych, S. V., Shapovalova, E. V., & Avilova, O. Ye. (2021). Leadership and social work in the environmental management system. Ukrainian Journal of Ecology, 11(2), 349–351.
Super, D. E. (1990). A life-span, life-space approach to career development. In D. Brown & L. Brooks (Eds.), Career choice and development (pp. 197–261). San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Tsybulko, L. H., & Tasits S. O. (2023). Formation of polyprofessional mobility of future managers-economists in the conditions of eurointegration. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 1(105), 215–225. DOI: https://doi.org/10.33216/2220-6310/2023-105-1-215-225
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
