МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ КРІЗЬ ПРИЗМУ АКАДЕМІЧНОЇ ЕТИКИ: ІТАЛІЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНІ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування засад викладання літератури крізь призму академічної етики на основі аналізу італійського освітнього досвіду та визначено можливості його адаптації в українських міжрегіональних освітніх практиках. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі академічної доброчесності в умовах цифровізації освіти та потребою формування у здобувачів навичок критичного мислення й відповідального ставлення до інтелектуальної власності.

Розкрито специфіку італійського підходу до викладання літератури, в якому академічна етика інтегрується у зміст і методи навчання та виступає фундаментом інтерпретації тексту. З’ясовано роль академічної етики як інструменту формування авторської позиції студента, розвитку аналітичного мислення та запобігання проявам академічної недоброчесності. Особливу увагу приділено досвіду Пізанського університету як репрезентативної моделі поєднання філологічної традиції, міждисциплінарності та етичних стандартів академічної взаємодії.

Методологічну основу дослідження становлять компаративний аналіз, теоретичний аналіз і синтез, моделювання та узагальнення педагогічного досвіду, що забезпечило комплексне вивчення проблеми. Емпіричну базу склали результати міжнародної академічної співпраці, зокрема участь у програмах Erasmus+ та викладацька діяльність у Пізанському університеті.

Окреслено можливості імплементації італійських підходів у міжрегіональні освітні проєкти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Доведено, що інтеграція принципів академічної етики у методику викладання літератури сприяє підвищенню якості гуманітарної освіти, розвитку інтерпретаційної автономії здобувачів та формуванню їхньої етичної свідомості в умовах міжкультурного діалогу.