ЕМОЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

В умовах теперішнього соціально-політичного стану, нестійкості ринку праці та економічної кризи, що зумовлені наслідком збройної агресії російської федерації проти України, освітня сфера потребує висококваліфікованих працівників із навичками управління конфліктами, створення екологічних взаємин, соціальною обізнаністю, високим рівнем асертивності, стійкості, здатності до самонавчання, емпатії. За цих умов виникає потреба не тільки в переорієнтації сучасної української освіти із знаннєвої на компетентісну, а й у фокусі на розвиток та формування soft-skills, важливих для успішної реалізації педагога під час здійснення професійної діяльності у швидкозмінюваному суспільстві. Така модернізація матиме на меті набуття такого життєвого досвіду, що сформує правильне ставлення до світу та зміцнить внутрішню стійкість.

Особливої актуальності набуває вивчення поняття емоційної готовності вчителів початкових класів до професійної діяльності у науково-методичних дослідженнях. У статті проаналізовано науково-методичні дослідження з питання особливостей розвитку та формування емоційної готовності педагога та розкрито сутність поняття емоційної готовності педагога початкової школи до здійснення професійної діяльності. Було розглянуто сучасні наукові підходи до розуміння емоційного інтелекту як важливого аспекту особистісного розвитку вчителя, який впливає на формування професійної ідентичності та підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано дослідження українських і зарубіжних науковців, що висвітлюють значущість розвитку емоційної готовності в умовах підготовки майбутніх педагогів. Виокремлено психолого-педагогічні умови, які сприяють формуванню емоційної зрілості вчителя початкових класів, серед яких: тренінги емоційного інтелекту, формування навичок рефлексії та самопізнання, забезпечення підтримуючого освітнього середовища.