ДІАГНОСТИКА МЕДІАІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ ПЕДАГОГІВ: СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИМІРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.366415Ключові слова:
медіаінформаційна грамотність, медіаграмотність, педагог, діагностичний інструментарій, фактчекінг, інформаційна безпека, цифрове середовище, штучний інтелектАнотація
У статті актуалізовано проблему діагностики медіаінформаційної грамотності педагогів в умовах цифровізації, поширення соціальних мереж, технологій штучного інтелекту та інформаційної агресії проти України. Обґрунтовано, що медіаінформаційна грамотність учителів закладів загальної середньої освіти та викладачів закладів вищої освіти є важливою складовою їхньої професійної компетентності, що забезпечує здатність критично аналізувати медіаконтент, розпізнавати маніпуляції, безпечно використовувати інформаційні ресурси й створювати власні медіапродукти. Уточнено структуру досліджуваного феномену та запропоновано діагностичний інструментарій для його вимірювання. До інструментарію включено тестування, опитування та творчі завдання, спрямовані на виявлення знань, мотивації, практичних умінь, рефлексивної позиції та здатності педагогів до відповідальної медіадіяльності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з апробацією запропонованих методик.
Посилання
Бондаренко, А. В. (2025). Формування медіаінформаційної грамотності учнів старшої школи засобами кіномистецтва в умовах формальної та неформальної освіти [Дис. д-ра філософії, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»]. https://surl.li/gmtuaf
Гудз, М. С. (2026). Формування медіаграмотності учнів у процесі вивчення української мови і літератури в НУШ [Дис. д-ра філософії, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка]. https://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/razovi_rady/Dysertatsiia_Hudz_M_S_Formuvannia_mediahramotnosti_uchniv_u_protsesi_vyvchennia_ukrainskoi_movy_i_literatury_v_NUSh.pdf
Громадська організація «Детектор медіа». (2026). Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025. Шоста хвиля. Аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження. https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/248278/zvit-ml-2025-6-khvylya_final-3.pdf
Дегтярьова, Г., Астахова, М., Байназарова, О., & Гніда, Т. (2024). Навігатор медіапедагога: Теорія, методика, практичні завдання (Г. Дегтярьова, ред.). Академія української преси; Центр вільної преси. https://www.aup.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/Navigator_mediapedagoga_2024.pdf
Ішутіна, О. Є. (2025). Теоретичні і методичні засади формування медіапедагогічної компетентності майбутніх учителів початкових класів [Дис. д-ра пед. наук, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»]. https://surl.li/lvccpp
Міністерство культури та інформаційної політики України. (2024). Стратегія Міністерства культури та інформаційної політики України з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року. http://surl.li/lmrnqo
Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». (2025, 7 листопада). Національний тест з медіаграмотності 2025: Правильні відповіді. https://filter.mcsc.gov.ua/news/natsionalnyy-test-z-mediahramotnosti-2025-pravylni-vidpovidi/
Хренов, Д. О. (2026). Розвиток критичного мислення у майбутніх магістрів освіти засобами медіатехнологій [Дис. д-ра філософії, УДУ імені Михайла Драгоманова]. https://udu.edu.ua/images/data_file/viddil_aspirant/Doctor_filosofii/Xrenov/Khrenov_dis.pdf
Dornan, C. (2019, July). How to navigate an information media environment awash in manipulation, falsehood, hysteria, vitriol, hyper-partisan deceit and pernicious algorithms. The Canadian Commission for UNESCO’s IdeaLab.
Masterman, L. A. (1997). Rationalе for media education. In Media literacy in the information age (pp. 15–68). Transaction Publishers.
Scheibe, C., & Rogow, F. (2012). The teacher’s guide to media literacy: Critical thinking in a multimedia world. Corwin Press. https://doi.org/10.4135/9781483387581
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
