Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Людмила Гаврілова — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної мистецької освіти, яка наразі оновлюється разом із іншими освітніми галузями через інтенсивну цифровізацію та глобалізацію. Мова йде про використання цифрових технологій у навчанні образотворчого мистецтва в школі, вивчення його сучасних цифрових форм, залучення цифрових освітніх ресурсів до уроків мистецтва. Зазначено, що цифрові технології змінили структуру образотворчого мистецтва й окреслили нові перспективи створення візуального художнього образу цифровими засобами. Окреслено різновиди цифрового образотворчого мистецтва: цифрова комп’ютерна графіка, цифровий комп’ютерний живопис та цифрова комп’ютерна скульптура, в яких за допомогою комп’ютерних технологій відтворюються матеріали, прийоми і техніки, характерні для традиційних форм мистецтва. Вказано, що наразі набувають поширення такі форми образотворчого мистецтва, як цифровий Matte Painting, Kitbashing, VJ-інг, відеоінсталяція, в яких використовуються інтегровані засоби художньої виразності із залученням відео, віртуальної та доповненої реальності, штучного інтелекту тощо.

Виникнення й розповсюдження нових цифрових форм образотворчого мистецтва призводить до необхідності перебудови методик викладання цього мистецтва на всіх освітніх рівнях, починаючи від початкової школи. Проаналізовано значну кількість освітніх ресурсів цифрової доби: е-підручники з інтегрованого курсу «Мистецтво» для початкової школи; освітні чат-боти та чат-уроки; інтерактивні 3D-сцени; навчально-ігрові цифрові офлайн-засоби для використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Рекомендовано також залучати здобувачів до відвідування музеїв, обладнаних сучасною технікою, онлайн-музеїв, а також музеїв цифрового мистецтва, що значно розширить горизонти творчої діяльності учнів та дозволить їм долучитись до нових мистецьких жанрів цифрової доби.

МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Олена Бескорса — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто проблему оновлення методів, що використовуються в підготовці майбутніх вчителів загалом та зокрема для формування їхньої цифрової культури. Необхідність таких змін викликана процесами цифрової трансформації суспільства, а також кризовими явищами, такими як Covid-19 та повномасштабна війна в Україні. Питання цифровізації освіти, запровадження цифрових технологій в освітній процес на різних ступенях та рівнях освіти є предметом дослідження вітчизняних (Н. Бахмат, В. Биков, Л. Гаврілов Л. Карташова, В. Кухаренко Н. Морзе та інші) та іноземних науковців (A. Bates, М. Brown, Y. Punie та інші). Метою статті є теоретичний аналіз наукової літератури, присвяченої питанням цифровізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, визначення інноваційних методів формування цифрової культури майбутніх учителів початкової школи та шляхів їхнього впровадження. У статті розглянуто широкий спектр методів формування цифрової культури, а саме загальнодидактичні методи (проєктні, проблемно-пошукові, інтерактивні, творчі) та специфічні методи (цифрової візуалізації, CLIL, TPACK, метод електронного портфоліо). Особливу увагу приділено специфічним методам, оскільки вони вирізняються своєю інноваційністю та релевантністю. Метод цифрової візуалізації передбачає широке використання цифрової наочності, реалізованої засобами цифрового контенту. CLIL є методом предметно-мовного інтегрованого навчання, який демонструє сучасний підхід до інтеграції іноземної мови та контенту інших предметних знань. Іноземна мова відіграє важливу роль у формуванні цифрової культури майбутніх учителів, оскільки більшість цифрового контенту, що розповсюджується через мережу Інтернет, є англомовною. TPACK метод передбачає набуття технологічно-предметно-педагогічних знань, який реалізується шляхом впровадження триєдиної знаннєвої моделі, що включає предметні знання, загальнопедагогічні знання та технологічні знання. Метод е-портфоліо має на меті створення набору матеріалів, що демонструє вміння вчителя вирішувати завдання своєї професійної діяльності, обирати стратегію і тактику професійної поведінки та призначений для оцінки рівня професіоналізму фахівця. Авторка висновує, що запровадження вищеокреслених методів у процес підготовки майбутніх учителів початкової школи сприятиме ефективному формуванню їхньої цифрової культури та підтримувати високу якість освіти.

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ «ЧЕРВОНОГО РЕНЕСАНСУ»

Ольга Біличенко, Поліна Бондаренко — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті зроблена спроба розкрити особливості формування читацької компетентності учнів старшої школи. Автори доводять, що читання є специфічною формою комунікативно-пізнавальної діяльності особистості, одним із основних чинників її саморозвитку, тому ефективність читання визначається рівнем сформованості читацької компетентності як пріоритетного компонента загальноосвітньої підготовки школярів і залежить від творів художньої літератури. Автори висвітлюють специфіку технології формування читацької компетентності на прикладі вивчення творів письменників Розстріляного відродження. У межах статті детально зупиняються на теоретичній моделі комунікаційного простору, який визначають як певне середовище формування читацької компетентності, важливим елементом якого виступає модель зовнішньої комунікації літератури. У статті обґрунтовано сутність і класифікаційні параметри технології. Розкрито зміст, структуру та функції творів художньої літератури в комунікаційному просторі.

ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ДОШКИ MIRO ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ

Ігор Казаков, Віктор Разживін, Марія Брусіловська — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті вивчено можливості використання онлайн-дошки Miro у процесі роботи з творчими завданнями під час вивчення зарубіжної літератури у старшій школі. Підкреслено важливість ролі продуктивних видів діяльності на уроках літератури. Відзначено брак наукових робіт, присвячених розробці інтерактивних літературних творчих завдань для онлайн-уроків у сьогоднішніх реаліях дистанційного та змішаного навчання.

Визначено основні переваги онлайн-дошки Miro, які роблять цей сервіс зручним й ефективним інструментом для організації інтерактивної роботи з широким спектром творчих завдань формувального типу, що застосовуються на етапах підготовки до аналізу та аналізу художнього твору. Запропоновано сценарії групової роботи у формі мозкової атаки та наведено приклади низки творчих завдань (сенкан, даймонд, мапа думок, фішбоун), створених у хмарному середовищі сервісу Miro.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО СПІВПРАЦІ З РОДИНОЮ ВИХОВАНЦІВ (НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ПРАЦЬ СУЧАСНИХ НАУКОВЦІВ)

Неля Кривошея — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті зазначено, що позитивний вплив родини на дошкільника, становлення його як особистості залежить від стосунків між вихователем і батьками, уміння педагога урізноманітнити форми та методи підвищення педагогічної культури та грамотності сім’ї, педагогізувати її, оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома. Акцентовано, щоб ЗДО отримав кваліфікованого, компетентного, конкурентоспроможного вихователя необхідно під час навчання у ЗВО сформувати загальні та спеціальні компетентності, що відповідають спеціальності 012 Дошкільна освіта. Підкреслено, що професійно-педагогічна підготовка майбутнього вихователя до роботи із сім’єю – це ефективна система професійної підготовки в освітньому процесі ЗВО, що сприяє впровадженню інтерактивних форм, методів, технологій навчання здобувачів, формуванню загальних і спеціальних компетентностей та забезпечує готовність упровадження отриманих знань, умінь і навичок у роботу з родинами вихованців. Проаналізовано сучасні педагогічні дослідження, що уможливило виокремити різноманітні цікаві форми та методи роботи зі здобувачами під час освітнього процесу, які стануть у нагоді для розроблення завдань до лекційних і практичних занять, самостійної роботи та сприятимуть збагаченню практичного досвіду щодо взаємодії із сім’ями дітей дошкільного віку.

РОЛЬ ВОКАЛЬНИХ ВПРАВ ПРИ ПОСТАНОВЦІ ГОЛОСУ СПІВАКА

Валентин Купчик, Тетяна Мазур — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

Вивчення вокалу є не тільки практикою виконання, а й поглибленим аналізом тонкощів голосу та його можливостей. У цій статті розкривається значення вокальних вправ у формуванні технічної майстерності співака, підкреслюючи важливість індивідуального підходу до кожного аспекту навчання. Глибоке розуміння вокальної анатомії, фізіології голосового апарату та психологічного стану співака є критично важливим для ефективного застосування вокальних вправ. Стаття описує різноманітність методик вокальних тренувань, їх історичне походження та еволюцію, а також сучасні науково-обґрунтовані підходи до вокального навчання. Розширюючи аналіз, стаття також звертає увагу на необхідність інтеграції знань з інших мистецьких дисциплін, щоб забезпечити всебічний розвиток співака. Вона детально розглядає вплив вокальних вправ на розвиток музичного слуху, здатності інтерпретації музики та сценічної присутності. Особлива увага приділяється методам самооцінки та саморозвитку, які допомагають співакам досягати високих результатів у своїй кар’єрі.

МАЙНДМЕППІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ІНШОМОВНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Ірина Лобачова — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено проблему використання майндмеппінгу як інструмента візуалізації і систематизації іншомовного матеріалу на уроках англійської мови. Визначено, що для того щоб навчити учнів якісно користуватися іншомовним навчальним матеріалом, педагогу в освітньому процесі необхідно поєднувати традиційні та інноваційні методи навчання. Ефективним на сьогодні вважається застосування майндмеппінгу як дієвого інструмента візуалізації, систематизації та запам’ятовування іншомовного матеріалу.

З’ясовано, що використання майндмеппінгу на уроках англійської мови дає низку можливостей для моніторингу та коригування когнітивних змін в учнів під час освітнього процесу; підвищення рівня їхньої креативності; полегшення формування та розвитку іншомовної компетентності, яка має безпосередній зв’язок із загальною іншомовною культурою та комунікативністю; організації усного та писемного мовлення, побудованого на логіці, аргументованості думок і ясності; формування загальних компетентностей, що насамперед пов’язані з ефективним сприйняттям іншомовної інформації, її переробленням та обміном; організації освітнього процесу в більш цікавій та інтерактивній формі завдяки швидкому розумінню іншомовної інформації; стимулювання розвитку всіх видів пам’яті та спроможності учнів контролювати свою інтелектуальну діяльність. Визначено, що майндмеппінг має низку переваг завдяки своєму функціоналу: унаочнення і доступність представленого на інтелект-карті іншомовного навчального матеріалу; структурування та зменшення обсягу інформації, яку треба засвоїти; позначення взаємозв’язків між поняттями, що гарантує більш глибоке усвідомлення предмета; зручний інструмент для проведення та візуалізації мозкового штурму на уроці. Для педагогів майндмеппінг дає змогу подати інформацію більш наочно, зменшити час на підготовку до уроку та представити навчальний матеріал у простій формі завдяки значному скороченню обсягу інформації.

Зроблено висновок, що застосування майндмеппінгу на уроках англійської мови сприяє ефективному усвідомленню і систематизації іншомовного навчального матеріалу, що є підґрунтям для подальшого його використання в мовленнєвій діяльності учнів; активізації інтелектуальної діяльності здобувачів освіти в іншомовному середовищі, де вони ведуть конструктивний діалог, визначають головне і другорядне, порівнюють, установлюють причиново-наслідкові зв’язки та роблять логічні висновки.

КАТЕГОРІАЛЬНИЙ СИНТЕЗ ЛІТЕРАТУРИ І МАТЕМАТИКИ

Надія Ляшова, Назар Ляшов — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано наукові джерела спрямовані на дослідження проблеми взаємозв'язку математики і літератури. Серед яких значне місце посідають роботи дидактів, математиків, літературознавців як українських, так і зарубіжних науковців. Виокремлено певні напрямки категоріального синтезу математики і літератури. Розглянуто різновекторне спрямування у застосуванні математичних категорій у змісті художніх творів. Зроблено акцент на аналізі прикладів математичного змісту у літературних текстах різних жанрів. Використання чисел, моделей, величин, геометричних побудов та інших математичних категорій розкрито в легендах, притчах, казках, пародіях, поемах. Основну увагу зосереджено на аспектах використання математичних категорій у контексті змісту художніх творів дитячої українській літератури та поетики світової літератури.

На думку авторів статті, найчастіше в літературних творах використовується категорія числа – фундаментальне поняття математики. Воно винесене як у заголовки численних творів, так і присутнє у їхньому змісті. З'ясовано, що вплив математики на літературу породжує неординарні форми та комбінації текстів, які наближені до різних математичних конструкцій. «Божественна комедія» італійського поета епохи Відродження Дaнте Аліг’єрі є прикладом фрактальної форми письма.

Зроблено висновок, що категоріальний синтез двох могутніх наук формує адекватну картину оточуючого світу, озброює майбутніх учителів необхідним науковим інструментарієм у максимальній інтеграції предметних галузей, налаштовує до саморозвитку, творчого пошуку та неординарних рішень.

ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСТОСУНКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ MOZAIK ВІД УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ EDPRO

Любов Пашко, Ірина Рябініна — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена висвітленню основних переваг використання застосунку сучасної системи Mozaik від української компанії EdPro при формуванні лінгвістичної компетентності майбутніх учителів початкових класів на заняттях української мови.

У статті подано короткий огляд наукової літератури, яка допомагає уявити актуальність даного питання та шляхи занурення й вивчення найбільш важливих моментів застосування платформи Mozaik Education для підвищення рівня не тільки мовної компетентності, а й професійної досконалості здобувачів вищої освіти.

Автор зупиняється на чергових змінах в освіті завдяки інтенсивному розвитку інноваційних технологій, причинах популярності цифрових технологій, зокрема застосунку сучасної системи Mozaik. Доречно прислухатися до основних робочих моментів, які, безумовно, виникнуть і у викладачів, і у майбутніх учителів. Поєднання набору освітніх інструментів допоможе урізноманітнити роботу на занятті, надасть широкий вибір того застосунку, який зручний у використанні, цікавий для здобувачів та ефективний для перевірки, закріплення чи опанування новими знаннями. Покроково описано етапи роботи, методичні можливості освітньої платформи Mozaik Education.

Фрагменти занять з української мови розширять можливості й допоможуть викладачам, учителям мовникам та майбутнім учителям початкових класів зорієнтуватися в підходах використання платформи Mozaik Education.

СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І СТРУКТУРА РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Світлана Помирча, Олена Ішутіна, Ольга Хващевська — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті представлено проблему риторизації освітнього процесу в початковій школі. Розглянуто теоретичні засади формування риторичної компетентності здобувачів початкової освіти на уроках української мови. Окреслено підходи щодо структурних компонентів формування комунікативної компетентності взагалі та риторичної зокрема, а також ключові риторичні вміння здобувачів початкової освіти. Розглянуто й охарактеризовано етапи формування риторичної компетентності учнів початкової, оскільки риторизація освітнього процесу і мовленнєвого розвитку молодших школярів зумовлена соціальним запитом на риторичну освіту; яка сприяє соціальній адаптації учнів початкової школи.

Обґрунтована думка, що риторична вправність учнів початкової школи досягається засобами теоретичного навчання та систематичного використання на уроках з української мови тренувальних вправ із риторики, які сприятимуть розвитку аналітичних та критичних навичок учнів і допомагають їм краще розуміти та використовувати риторичні прийоми у власному мовленні.

ФАКТОРИ-ВПЛИВИ НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ВИКЛАДАЧА ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Євген Роздимаха, Микола Ананьєв — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

Аналіз процесів формування іміджевих стратегій педагога і факторів, що впливають на систему формування цих стратегій – існуючого соціокультурного середовища навчально-виховних закладів, психологічних і соціальних особливостей є одним з актуальних завдань сучасної педагогічної науки. Побудова адекватного іміджу педагога сприяє гармонізації навчально-виховного процесу, але для його побудови слід враховувати фактори, які впливають на заклади освіти і всі прояви навчально-виховної діяльності загалом. Для дослідження цих процесів авторами статті були проаналізовані з педагогічних позицій фактори-впливи, що існують і функціонують довкола навчально-виховних процесів взагалі і побудови іміджевих стратегій педагога зокрема. Існуючі формувальні фактори-впливи навчально-виховного процесу і їх функціонування при формуванні і здійсненні іміджевих стратегій є метою статті. Формування розуміння місця факторів-впливів, як супутніх до навчально-виховного процесу, але таких, що здійснюють на нього безпосередній вплив в системі сучасної освіти і механізму формування стратегій викладання, а також усвідомлене розуміння і врахування них має розглядатися сучасною практикуючою педагогічною спільнотою як існуючий супутній вплив, нехтування особливостями якого може значно сповільнити чи навіть унеможливити проведення продуктивного навчально-виховного процесу.

ОСВІТНІЙ ТУРИЗМ ЯК ОДНА З МОЖЛИВОСТЕЙ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Тетяна Сілічова — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто одне із найактуальніших питань: питання післявоєнного відновлення країни. Показано, що одним із найзручніших, менш затратних засобів у порівнянні із індустріалізацією, та промисловим розвитком економіки є розвиток освітнього туризму.

Проведено короткий аналіз розвитку загального туризму в світовому просторі, його впливу на розвиток економіки країн. Показано, що саме розвиток туристичного напряму сприяє швидкому розвитку і інших дуже важливих напрямів економічного зростання країни. Доведено, що не зважаючи на всі недоліки та складнощі, що є наслідком воєнної агресії, Україна має потужний науковий потенціал, що є конкурентоспроможним у порівнянні із європейською освітою, та розвиток вищої освіти її подальше конкурування звісно вимагає значних перетворень та вкладення коштів, однак це є значно меншим у порівнянні із індустріальним відновленням економічного потенціалу України.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Сергій Чугай, Ольга Хващевська — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз проблеми педагогічних умов розвитку творчих здібностей здобувачів початкової освіти. На основі вивчення сучасних вітчизняних досліджень розкрито особливості розвитку творчих здібностей учнів на уроках мистецтва. Розкрито сутність понять «розвиток», «творчість», «умови» та «педагогічні умови». Визначено та обґрунтовано п’ять ключових умов розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на уроках мистецтва: виховання естетичних почуттів, створення емоційно-насиченого освітнього середовища, індивідуальний підхід, педагогічна майстерність вчителя та використання сучасних технологій навчання. Наголошено на важливості мистецької освіти для формування цілісної особистості, розвитку емоційної та інтелектуальної сфер дитини. Розглянуто методи стимулювання творчої активності, зокрема інтерактивні технології, проєктна діяльність, використання міжпредметних зв’язків. Підкреслено роль уроків мистецтва у розкритті творчого потенціалу учнів та формуванні їхнього світогляду.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ КУРСАНТІВ ТА ЕТАПИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Микола Баглай — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті здійснено теоретичне обґрунтування технології виховання громадянської позиції у курсантів у військових закладах вищої освіти в процесі професійної підготовки, яка представлена у вигляді структурно-змістової моделі з функціональною єдністю блоків: цільового, методологічного, організаційно-технологічного та критеріально-результативного; поетапною реалізацією процесу розвитку взаємопов’язаних когнітивного, мотиваційного, поведінкового компонентів громадянської позиції. Обгрунтовано методологічні підходи до проєктування процесу виховання громадянської позиції у курсантів у військових закладах вищої освіти: системний, технологічний, особистісно-діяльнісний, культурологічний.

Дано визначення технології виховання громадянської позиції курсантів військових закладів вищої освіти як становлення громадянської, патріотично налаштованої особистості через послідовне і поетапне формування позитивної мотивації до становлення власної громадянської позиції та виконання громадянського та професійного обов'язку, набуття систем знань про громадянськість, розуміння її необхідності та значущості для особистості та суспільства, розвитку громадянського світогляду та свідомості, особистісних та професійних якостей для здійснення активної громадянській позиції у військово-професійній діяльності майбутніх офіцерів Збройних сил України.

Визначено етапи реалізації технології виховання громадянської позиції курсантів військових закладів вищої освіти: мотиваційно-цільовий, організаційно-технологічний та рефлексивно-коригувальний. Зроблено висновок, що виховання громадянської позиції курсантів військових закладів вищої освіти– це чітко організований, планомірний та цілеспрямований процес формування й утвердження в курсантів почуття високої громадянської відповідальності, духовних і моральних якостей патріотизму, які характеризують його як щирого патріота рідної землі, захисника прав і свобод співвітчизників.

СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ДО ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Лю Лей — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена виокремленню структурних компонентів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій у процесі професійної підготовки з метою подальшого дослідження реального стану сформованості готовності у майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій. Обґрунтовано багатоаспектність та складність вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій у процесі професійної підготовки. Було визначені ознаки готовності до педагогічної діяльності майбутніх учителів.

В результаті було запропоноване власне бачення структури готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій в процесі професійної підготовки, яка складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів, а саме: ціннісно-мотиваційний, змістовний, комунікативно-діяльнісний та особистісно-регулятивний. Ціннісно-мотиваційний компонент передбачає усвідомлення ставлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій, що визначає спрямованість майбутніх учителів образотворчого мистецтва на використання арт-технологій. Сформованість змістовного компоненту свідчить про розвиток інтелектуальної активності майбутніх учителів, наявність у них власного особистісного потенціалу до використання арт-технологій у майбутній професійній діяльності. Комунікативно-діяльнісний компонент проявляється в наявності організаційних, розвиваючих і комунікативних компетентностей, а також умінь та навичок володіння арт-технологіями як системою інваріантних педагогічних умінь по вирішенню педагогічних завдань. Особистісно-регулятивний передбачає здатність до саморегуляції у процесі використання арт-технологій у педагогічній діяльності, самоконтроль і професійну самооцінку.

КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ-СТОМАТОЛОГІВ

Яків Полковніков — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто ключові виклики та шляхи оптимізації підготовки, спрямованої на формування професійної культури студентів-стоматологів в умовах сучасних тенденцій розвитку медичної освіти. Автори аналізують актуальні проблеми, з якими стикаються заклади вищої медичної освіти при підготовці майбутніх лікарів-стоматологів, та пропонують обґрунтовану необхідність комплексного підходу до професійної підготовки майбутніх стоматологів, що передбачає не лише оволодіння сучасними медичними технологіями, а й розвиток «м’яких» навичок, таких як клінічне мислення, комунікативні здібності, емпатія тощо. Визначено ключові виклики та окреслено шляхи удосконалення процесу формування професійної культури студентів-стоматологів з урахуванням впливу пандемії COVID-19 та воєнних дій в Україні.

Охарактеризовано ефективні освітні підходи, зокрема широке впровадження симуляційних технологій та інноваційних методів викладання, зорієнтованих на формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, комунікативної компетентності та здатності до командної роботи. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації освітньо-професійних програм підготовки фахівців стоматологічного профілю, спрямованих на формування їхньої професійної культури та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

СУТНІСТЬ І СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Сергій Чорний — нд, 07 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз наявного теоретичного матеріалу стосовно сутності здоров’язбережувального стилю поведінки майбутніх фахівців з фізичної культури, який розуміємо як інтегративну систему способів і прийомів, які спрямовані на підтримку та збереження здоров’я та формування валеологічних знань, мотиваційно-ціннісних орієнтацій, фізичної культури, соціально-духовних цінностей, світоглядних установок та передбачають самотворювальну активність, по відношенню до себе і до вихованців в практичній підтримці фізичної, психологічної та духовної безпеки особистості.

У результаті аналізу наукових розвідок в структурі здоров’язбережувального стилю поведінки майбутніх фахівців з фізичної культури виокремлено три взаємопов’язані компоненти: аксіологічний, когнітивний та результативний.

Доведено, що професійна підготовка майбутніх фахівців з фізичної культури є цілісним педагогічним процесом, під час якого відбувається становлення особистості, розвиток загальної та професійної культури, формуються професійна компетентність та здоров’язбережувальний стиль поведінки.

РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО КРЕАТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Ганна Клімашевська — нд, 30 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті автором представлено практичне розв’язання проблеми формування готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано потребу в оновленні підходів до підготовки вчителя сучасної української школи, здатного до забезпечення креативного освітнього процесу як на всіх етапах власного розвитку, так і під час реалізації творчого потенціалу здобувачів початкової освіти. Акцентовано увагу, що в основі проєктування формування готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів покладено ідею системного розвитку креативних здібностей студентів під час аудиторної, позааудиторної, науково-дослідної роботи, педагогічної практики, самоосвіти з використанням комплексу методів, форм та засобів впливу на особистість, адаптованих до освітнього процесу в педагогічних закладах вищої освіти.

Описано сутність реалізації технології формування готовності майбутніх учителів початкових класів до креативної професійної діяльності, що включала в себе три етапи, які поступово сприяли реалізації цілей експериментальної роботи: мотиваційно-цільовий, організаційно-технологічний, рефлексивно-коригувальний з урахуванням компонентів готовності майбутніх учителів до креативної професійної діяльності – мотиваційного, когнітивного, процесуального.

Застосування експериментальної технології формування готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів засвідчило позитивний ефект, а, отже, необхідність подальшого впровадження в освітню практику ЗВО.