Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТИ

Ірина Вікторенко, Ольга Валюх, Аліна Михальова — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено практичне розв’язання проблеми формування критичного мислення здобувачів початкової освіти засобами медіаосвіти на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Обґрунтовано потребу в оновленні підходів до формування критичного мислення учнів початкових класів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Розроблено, теоретично обґрунтовано та запроваджено в освітній процес початкової школи експериментальну модель формування критичного мислення в учнів 3-го класу засобами медіаосвіти на уроках «Я досліджую світ».

Визначено та охарактеризовано трикомпонентну структуру експериментальної моделі, на конкретних прикладах описано методику реалізації її змістово-процесуального компонента: акцентовано увагу на формах організації учнів на уроках, методах формування критичного мислення; використанні засобів медіаосвіти на засадах інтерактивності, рефлексивності, діалогічності та креативності.

Ефективність моделі формування критичного мислення в учнів початкових класів засобами медіаосвіти на уроках «Я досліджую світ» підтверджено статистичними матеріалами контрольного експерименту – підвищенням рівня розвитку критичного мислення в учнів початкових класів.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДО МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Людмила Гаврілова — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

Для ефективного визначення готовності офіцерського складу викладачів (інструкторів) до мовної підготовки у військових частинах Національної гвардії України, обґрунтування ефективних засобів формування готовності офіцерського складу до мовної підготовки проведено аналіз готовності та визначено рівні готовності: високий, середній, низький, а також критеріальні показники: за мотиваційним критерієм – професійна стійкість, професійні інтереси, професійні наміри; за когнітивним – здатність до аналізу військово-педагогічної діяльності, здатність до самоаналізу, рівень володіння іноземною мовою за стандартами НАТО STANAG 6001 2+/2+/2+/2+; за ефективним– уміння накопичувати та осмислювати досвід учасників реального навчального процесу, уміння переносити накопичені знання та практичний досвід у процес мовної підготовки. Оцінки за заняття – «зараховано» або «не зараховано», вміння організувати навчальний процес. Визначено інструментарій діагностики готовності офіцерів до мовної підготовки у військових частинах Національної гвардії України: «Смислово-життєва спрямованість» (переклад С. Мадді та адаптація Д. Леонтьєва), «Методика вивчення мотиваційного профілю» особистості» Мартін), адаптований опитувальник Е. Зеєра «Професійні наміри», «Прогресивні матриці Равена», «Мотивація успіху та страх невдачі» (А. Равен), Початкове тестування за стандартами НАТО STANAG 6001, Результати моніторингу академ. досягнення за підсумками вправ: проведення відкритих занять, бінарних занять. Іспит після закінчення програми підвищення кваліфікації не нижче 90 за 100-бальною системою.

ВЗАЄМОДІЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ «СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, «ОСНОВИ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ», «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ» В ОП «МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ» ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У БАКАЛАВРІВ-МІЖНАРОДНИКІВ

Ірина Ковчина, Маргарита Панченко, Ірина Решетова — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті розкриваються особливості взаємодії та інтеграції освітніх компонентів «Сучасні тенденції міжнародних відносин», «Основи світової політики» та «Міжнародні економічні відносини» при викладанні студентам-міжнародникам на ОП «Міжнародна інформація». Подаються напрацьовані та удосконалені викладачами кафедри навчальні, робочі програми, силабуси, дидактичний супровід освітніх компонентів, професійно-орієнтована практика. Все це дозволило поглибити мотивацію здобувачів-міжнародників в здобутті майбутньої професії. У процесі передачі викладачем професійної інформації, формуються загальні компетентності, згідно Стандарту спеціальності 291 та індивідуальна траєкторія компететностей майбутнього фахівця. Під час викладання сучасних тенденцій міжнародних відносин відбувається аналіз останніх новин, що оптимізує всі набути знання, уміння, навички й формує здатність здобувача навчатися та всебічно оволодівати новими професійними знаннями. Обговорення, прогноз результатів дебатів, прослуховування та коментування: такі форми роботи дозволяють інтегрувати сучасні тенденції міжнародних відносин з іншими вказаними освітніми компонентами: основами світової політики та міжнародними економічними відносинами. Авторами даного дослідження для здобування студентами-міжнародниками професійних навичок під час викладання освітнього компоненту «Основи світової політики» визначено методологічне підґрунтя формування компетенцій у професійно-орієнтованому навчанні здобувачів, проаналізовано особливості розвитку світової політики, основні здобутки, тенденції, завдання, окреслено і сформовано поняттєво-термінологічний апарат. Метою розглядуваного інтеграційного освітнього компонента «Міжнародні економічні відносини» визначено опанування здобувачами теоретичних знань з тенденцій розвитку світової економіки, формування цілісних об’єктивних уявлень про формули економіки різних країн та місце в них України. Автори дослідження виявили високу ефективність та інформативність взаємодії вказаних трьох компонентів при їх викладанні майбутнім спеціалістам міжнародникам на ОП «Міжнародна інформація».

ПРОЄКТУВАННЯ ФОРМ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

Леся Лебедик — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті наголошується актуальність проблеми підвищення якості педагогічної і психологічної підготовки майбутніх хореографів в сучасних умовах воєнної агресії. Авторка підкреслює зростання потреби соціуму у максимальному використанні усіх резервів, зокрема, реформування наявних форм психолого-педагогічної підготовки хореографів у закладах вищої освіти.

Проблематика проєктування форм педагогічної підготовки майбутніх хореографів в умовах магістратури аналізується через призму самоорганізаційного і модульного підходів.

Очікуваними результатами проєктування форм педагогічної підготовки майбутніх хореографів з дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» є: знання функцій, предмету, основних категорій педагогіки і психології вищої школи, основних дидактичних концепцій; розуміння психологічних особливостей діяльності викладача хореографії, структури, характеристики та основних напрямів роботи викладача хореографії; уміння визначати сутність та специфіку навчально-виховної діяльності у закладі освіти та основні напрями діяльності викладача хореографії; володіння загальними та спеціальними засобами, технологіями, методами та прийомами підготовки і проведення лекційних та семінарських занять; уміння реалізовувати різноманітні форми проведення практичних занять та організації самостійної роботи здобувачів освіти з хореографії; знання психологічної характеристики студентства як особливого науково-освітнього середовища; уміння демонструвати практичні уміння і навички, визначати виховні цілі, пов’язані з розвитком професійно важливих якостей особистості студентів; уміння моделювати професійні ситуації; уміння проєктувати і реалізувати професійну самоосвіту з проблем викладання хореографії та дослідно-пошукової діяльності.

Розглядаються вимоги до проєктування таких видів лекцій, як вступна лекція, проблемна лекція, лекція-диспут, лекція із запланованими помилками, а також практичних і залікових занять, самостійної роботи, ділових ігор, конференцій, консультування тощо.

СУЧАСНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДВНЗ «ДДПУ» В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Сабіна Іванчук — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті зазначено, що забезпечення високого рівня якості освіти – головне завдання вітчизняних закладів вищої освіти. Констатовано, що особливе значення для ефективної роботи ЗВО мають науково-педагогічні колективи кафедр, основними напрямами роботи яких є: освітня, навчально-методична, науково-дослідна, організаційна, інформаційна та профорієнтаційна, виховна, міжнародна діяльність. Підкреслено, що кафедра відіграє важливу роль щодо генерування актуальних і перспективних напрямів наукової діяльності, розробки актуальних проблем педагогічної науки, запровадження інтерактивних форм і методів в освітній процес щодо формування в здобувачів пізнавального інтересу, творчого, креативного та критичного мислення, розв'язання наукових проблем тощо. Проаналізовано напрями діяльності кафедри дошкільної освіти ДВНЗ «ДДПУ» та їхній зміст, що прямо чи опосередковано сприяють підвищенню якості освіти, а отже, і наукової діяльності.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ХОРЕОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ольга Хващевська, Володимир Котов — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено сучасні тенденції та особливості розвитку хореографічно-педагогічної освіти в закладах вищої освіти України. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх хореографів ґрунтується на нових стандартах вищої освіти та відбувається з урахуванням інтеграційних процесів у мистецькій галузі. Проаналізовано специфіку підготовки фахівців із хореографії у різних закладах вищої освіти, зокрема наявність окремих факультетів хореографічного мистецтва, поєднання мистецької та педагогічної складових. Розглянуто інноваційні методи практичної підготовки майбутніх хореографів, такі як творчі проєкти. Висвітлено питання розвитку хореології як науки про танець. Окреслено фахові дисципліни та умови для розвитку хореографічно-педагогічної освіти. Окрему увагу приділено ролі аматорських колективів для професійного становлення майбутніх педагогів-хореографів. Розглянуто тенденції розвитку народно-сценічної хореографії, що перебуває під впливом традицій та новацій. Зроблено висновок, що хореографічно-педагогічна освіта в Україні динамічно розвивається, поєднуючи кращі традиції та сучасні підходи у професійній підготовці майбутніх фахівців-хореографів.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ТРУДОВОМУ НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ УЧНІВ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Григорій Цибулько, Максим Пшеничний — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

Використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі дає можливість застосовувати в педагогічній практиці педагогічні розробки, які дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізувати ідеї розвиваючого трудового навчання. Нова Українська школа, крім навчання учнів конкретним знанням основ наук, повинна наділити уміннями і навичками в постійному самостійному поповненні своїх знань, створити підґрунтя для саморозвитку учнів. Одним зі шляхів досягнення зазначеної мети є послідовне використання комп'ютерних технологій у трудовому навчанні. Сучасний пошук нових шляхів оволодіння елементами комп’ютерної грамотності школярів, потребує глибокого психолого-педагогічного обґрунтування. Таким чином, нові інформаційні технології, які застосовуються методично грамотно під час реалізації методу проектів на уроках трудового навчання та технологій в загальноосвітній школі, підвищують пізнавальну активність учнів, що, поза сумнівом, приводить до підвищення ефективності навчання. Проте, на наш погляд, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. У даний час в Україні склалася досить суперечлива ситуація: незважаючи на вказані позитивні фактори, комп’ютер на заняттях з трудового навчання, використовується лише при дистанційному навчанні, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, інших етапів навчання.

ЛОГІКО-ДИДАКТИЧНА СТРУКТУРА НЕФОРМАЛЬНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Олена Ябурова — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

Світова глобалізація суттєво впливає на вимоги міжкультурної та соціокультурної трансформації ролі вчителя в сучасному освітньому просторі. Міжнародна співпраця у сфері вищої освіти модернізує національну систему освіти в частині нових можливостей академічної мобільності для українських студентів. Структура підготовки фахівців з урахуванням актуальних та перспективних потреб ринку праці має бути орієнтована на формування їхньої міжкультурної компетентності, у тому числі, з використанням інноваційних засобів неформальної освітньої діяльності, зокрема, в умовах педагогічних університетів, закладів післядипломної педагогічної освіти, центри підвищення кваліфікації та розвитку кар’єри різних форм власності.

Мета статті – підкреслити ефективність впровадження неформальних засобів навчання у підготовку майбутніх учителів англійської мови як засобу підвищення рівня їх професійної та соціальної підготовки та визначити логіко-дидактичну структуру запропонованого неформального засобу. Впровадження засобів і прийомів неформальної освіти у процес професійної підготовки вчителя іноземної мови сприяє якісному засвоєнню методики та дидактики іноземної мови, активізує творчий потенціал фахівців у галузі педагогіки, забезпечує якісне практичне та організаційну підготовку та дозволяє досягти самореалізації в подальшій професійній діяльності.

Серед провідних засобів сучасного неформального освітнього забезпечення професійної підготовки вчителя іноземної мови автор відносить такі методи, як мозковий штурм, «американська мозаїка», рефлексія, дискусії, дебати, ділові ігри, діалогове навчання, кластеризація, контекстне навчання, експертне навчання, кейс-методи, мовна анімація, крос-навчання, візуалізація, вітагенний тренінг, синектика, інтерактивне навчання, форум-театр, інверсія, гіперболізація. Стратегія активного впровадження інтерактивного методу в навчальний процес змінює професійну позицію майбутнього вчителя іноземних мов, який тепер виступає в ролі організатора, фасилітатора та модератора навчального процесу.

Культурно-моральний розвиток майбутніх вчителів англійської мови, успішність їх професійного самовизначення та професійної діяльності, сприяння освітнім інноваціям на основі цифрового та електронного навчання, впровадження провідних засад компетентнісного підходу в освіті та вихованні, сприяння розвитку освітніх інновацій на засадах цифрового та електронного навчання. підвищення екологічної та санітарної культури є одними з основних завдань неформальної освіти.

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ МЕДІАІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Артем Бондаренко — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

В статті представлено досвід використання мeдіaocвітніх технологій в процесі формування медіаінформаційної грамотності здобувачів початкової освіти шляхом залучення їх до медіатворчості. Обґрунтовано необхідність урізноманітнення й оновлення підходів щодо цілеспрямованої підготовки школярів до безпечної та ефективної взаємодії із сучасним медіапростором.

Проаналізовано погляди дослідників щодо доцільності використання в освітньому процесі медіатехнологій, зокрема різноманітних медіазасобів, медіапродуктів у процесі навчання.З’ясовано, що впровадження медіатехнологій здатне забезпечити активну медіаосвіту (media studies), спрямовану на оволодіння здобувачами освіти навиків активного комунікатора та реалізуватися через його участь у розробці медіаосвітніх проєктів, власних медіапродуктів. Значну увагу приділено особливостям розвитку здатності учнів початкових класів до взаємодії з медіавізуальною інформацією у процесі медіаосвіти.

ЗМІСТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ

Сергій Тасиць — Fri, 12 Jan 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається змістовна характеристика поліпрофесійної мобільності студентів вищих навчальних закладів – майбутніх менеджерів-економістів в умовах євроінтеграції. Дано визначення поліпрофесійної мобільності як нітрованого феномену, що складається з когнітивного, аксіологічного та діяльнісного компонентів та характеризується як якість особистості, що забезпечує внутрішній механізм розвитку людини; діяльність людини, детерміновану подіями, що змінюють середу, результатом якої виступає самореалізація людини в професії та житті; процес перетворення людиною самого себе та навколишнього її професійного та життєвого середовища; на підставі компетентного підходу визначено складові поліпрофесійної мобільності через розвиток певних компетенцій, соціально-комунікативних, освітніх, загальнонаукових, ціннісно-смислових загальнокультурні компетенції, що забезпечує готовність майбутніх спеціалістів до суспільно схваленої продуктивної діяльності та сприяють усвідомленню необхідності безперервної мотивації; всього життя, визначення цінностей, необхідних для того, щоб жити в умовах складного демократичного суспільства, оволодіння високим рівнем культури управління.

Доведено, що поліпрофесійна мобільність спеціаліста охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційний та аксіологічний аспекти; когнітивна складова визначається з предметних, комунікативних, професійних знань і здатності до їх швидкого переносу; діяльнісна основа передбачає наявність репродуктивних, продуктивних, творчих, міжкультурних, професійних умінь і готовність до переносу умінь; аксіологічна зумовлює розвиток системи ціннісних орієнтацій; мотиваційна забезпечує інтерес та спрямованість особистості на розвиток та самореалізацію в професійній сфери. Констатується, що тенденції розвитку вищої освіти в сучасних умовах викликають необхідність переходу від «монопрофесійної до поліпрофесійної підготовки», що передбачає насамперед формування готовності до руйнування професійних стереотипів, що забезпечить студентам входження до різних професій та відповідних соціальних груп; набуття такого досвіду дозволить ще на етапі професійної підготовки розвивати здатність до професійної діяльності в умовах соціально-економічної трансформації.