Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти

РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РЕАЛІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР ДЛЯ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Світлана Гарна, Вікторія Щербатюк — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито роль цифрових технологій у реалізації діалогу культур як засобу патріотичного виховання та розвитку громадянської компетентності учнівської молоді. Спираючись на дослідження українських та зарубіжних науковців, методистів та вчителів-практиків, обґрунтовано, що цифровізація освіти сприяє глибшому розумінню культурних смислів, формуванню критичного мислення, емоційної емпатії та активної громадянської позиції.

Проаналізовано сучасні підходи до поєднання гуманітарного змісту з цифровими інструментами, зокрема через інтерактивні формати (віртуальні екскурсії, ментальні карти, мультимедійні сторителінги, платформи StoryMap JS, Padlet, Canva тощо). Приклади діалогу літератур, що звучить у творчості І. Франка та Ф. Шиллера, Л. Костенко й Г. Ґарсія Маркеса, Дж. Оруелла та І. Багряного, ілюструють, як через цифрові ресурси учнівство осягає універсальність понять свободи, гідності, людяності.

Результати дослідження доводять, що поєднання української та зарубіжної літератур у цифровому просторі утверджує цінності свободи, гідності й національної самосвідомості.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ГУМАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В РЕАЛІЯХ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ

Оксана Горішна — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто еволюцію нормативно-правового поля вітчизняної освіти, що відображає гуманістичні орієнтири виховання молодого покоління від часу здобуття незалежності України до сучасних документів, ухвалених у контексті національного спротиву. Автором уперше здійснено порівняльний аналіз класичної та гуманізованої виховних систем, що дало змогу окреслити їх відмінності та водночас виявити точки дотику, які забезпечують гармонійний перехід від авторитарного до особистісно-орієнтованого виховання. Визначено низку структурних компонентів гуманістичної виховної системи університету, а саме: педагогічний, психологічний, культурно-історичний, національно-патріотичний, соціально-громадський, ціннісно-моральний, управлінський і стратегічно-цільовий. Підкреслено, що гуманізація виховної системи сприяє формуванню духовної стійкості здобувачів вищої освіти, громадянської відповідальності, критичного мислення та готовності молоді діяти в умовах національного спротиву і зберігати гуманістичні цінності українського народу.

ІСТОРИЧНІ ФАКТИ ТА МІФОЛОГЕМИ У ФОРМУВАННІ ОБОРОННОЇ СВІДОМОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ

Андрій Дубяга — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано вплив історичних фактів та міфів на формування оборонної свідомості і національної ідентичності в реаліях російсько-української війни. Огляд останніх досліджень цієї проблематики дозволяє зробити висновок, що зацікавленість у розробці теми сформувалась у наукових колах відносно недавно та була зумовлена соціально-політичними умовами, а відтак потребує детальних прикладних досліджень і теоретичних узагальнень. У роботі виокремлено ключові підходи до створення історичних міфів, що використовуються країною-агресором для формування образу ворога, руйнування зусиль щодо формування оборонної свідомості та створення умов для розколу української нації і нівелювання процесу формування української національної ідентичності. Акцентовано увагу на тих періодах історії, які є благодатним підґрунтям для створення міфологем. У якості таких періодів виступають праісторична минувшина України, а також періоди бездержавності та включення окремих частин українських територій до різних імперій. Підкреслено, що військова справа в історичній ретроспективі, спільні візії на минуле українського народу є базою для формування оборонної свідомості та національної ідентичності. Окреслено головні відмінності впливу на світогляд широких верств населення історичних міфів та історичних фактів. У ході дослідження з’ясовано, що тільки використання історичних фактів у формуванні ідентичності й оборонної свідомості дозволяє нівелювати вплив пропаганди держави-агресора, що базується на штучно створених історичних міфах, а також створює основу для подальшого розвитку української нації та української державності.

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Ольга Кітова — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Питання виховного потенціалу технологічної галузі та формування національної самосвідомості учасників освітнього процесу посідають вагоме місце в становленні «україноцентричної» парадигми сьогодення. Увага до окреслених питань актуалізується і тим, що виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, національних та культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, любові до рідного краю та формування компетентностей, необхідних для соціалізації та громадянської активності, визначено в Державному стандарті метою сучасної освіти.

У статті розглянуто перебіг педагогічної думки різних історичних епох щодо виховного потенціалу трудової підготовки, яка нині здійснюється в межах технологічної освітньої галузі. Висвітлено, що її виховні можливості обґрунтовувалися як важливий аспект всебічного розвитку особистості та вагомий засіб соціалізації. Акцентовано на тому, що вивчення специфіки національної культури та самобутності, яке сприятиме формуванню моральних, ідейно-духовних цінностей та національної самосвідомості учасників освітнього процесу, стало характерною рисою української освіти та технологічної галузі лише після здобуття Незалежності. Розглянуто питання сучасного змістового наповнення технологічної галузі, перелічено технології, які пропонуються авторами модульних навчальних програм, наведено можливі об’єкти проєктування, що забезпечуватимуть ознайомлення з духовним і культурним надбанням українського народу.

Ураховуючи твердження про те, що пізнання національного компонента суспільства відбувається через дію в ньому, у статті наголошено на доцільності планування освітнього процесу відповідно до державних свят, пам’ятних дат та національних традицій. Наведені приклади реалізації такого підходу.

У висновках зазначено, що відмінність підходів, пов’язаних із формуванням національної самосвідомості під час уроків технологій, зумовлена особливостями проєктно-технологічної діяльності, що передбачає як ознайомлення з духовним і культурним надбанням українського народу, так і набуття конкретного практичного досвіду з виготовлення предметів і речей, які пов’язані з народною культурою українців, та сприятимуть поширенню «нового українського стилю» у світі. Поряд із цим подальшому поширенню україноцентричної парадигми та ефективності реалізації окреслених освітньо-виховних завдань може сприяти визначення організаційно-педагогічних умов формування національної самосвідомості на уроках технологій та оптимізація регіональних і загальнодержавних проєктів, необхідних у сучасних умовах.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В ДОНЕЦЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ІНСТИТУТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тетяна Колган, Олена Колган, Руслана Падалка — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті аналізується досвід формування і зміцнення національної та громадянської ідентичності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовується актуальність цього процесу в умовах сучасних викликів, пов’язаних із зовнішньою агресією та необхідністю консолідації українського суспільства. Автори розглядають зміст, форми та методи освітньої роботи (зокрема, освітні програми підвищення кваліфікації, методичні заходи в міжатестаційний період (панельні дискусії, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, презентаційні сесії, Академію класного керівника та обласну творчу лабораторію), наукові та науково-практичні конференції тощо), визначають ключові педагогічні умови, що сприяють ефективній трансляції цінностей національної єдності, патріотизму та демократичної свідомості через професійну діяльність учителів.

ВИКОРІНЕННЯ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ НА ТОТ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРІЇ

Ольга Лаврут — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Шкільний курс історії є важливим елементом та механізмом формування національної ідентичності особистості. У контексті російсько-української війни це є передумовою екзистенційного існування нашої держави. На тимчасово окупованих територіях ворог цілеспрямовано викорінює пам’ять про Україну та українськість як вороже, штучно насаджуючи наративи російської пропаганди, культу війни, мілітаризуючи дітей. Школи реалізовують російські державні стандарти та основні меседжі виховання в дусі імперськості, виправдовуючи власні дії в глобальному світі та в Україні зокрема. Країна-окупант виправдовує свою діяльність та агресивну політику. На сторінках підручників містяться перекручення, маніпуляції, виправдовування історичних міфів. Антигерої, зрадники й посіпаки стають виправданими, героями. Методичний матеріал переобтяжений і не відповідає віковим та психофізіологічним особливостям розвитку дітей, оскільки навантажений значною кількістю дат, цифр, іменами, топонімами тощо. Опанування матеріалу має репродуктивний характер, коли дитина стає об’єктом впливу й безправним учасником освітнього процесу. Вона – знаряддя для подальшого складання людини нового типу з цінностями «русского міру», який є антиподом особистості з демократичними цінностями свободи в широкому розумінні. Наслідки такої політики є і будуть відчутними в близькому та далекому майбутньому.

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧАСНИКІВ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ

Тетяна Лопухіна, Ірина Дмитрієва, Тетяна Лопухіна — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У контексті розбудови сучасної освітньої системи України, зокрема активного впровадження інклюзивного навчання, виняткового значення набуває формування громадянської компетентності учасників освітнього процесу. В умовах воєнного стану, соціальної нестабільності та зростання потреб у захисті прав людини, громадянська компетентність забезпечує розвиток правової обізнаності, відповідальності та активної позиції щодо підтримки рівності, гідності та участі всіх учасників освітнього процесу. Особливо актуальним це питання постає в інклюзивному освітньому середовищі, оскільки воно поєднує різні освітні траєкторії та потреби, вимагаючи від педагогів і здобувачів освіти вміння розпізнавати та запобігати дискримінації, відстоювати права інших, конструктивно розв’язувати конфлікти, співпрацювати в різнорідних групах та поважати розмаїття.

У статті розглянуто проблему формування громадянської компетентності учасників інклюзивного освітнього середовища та окреслення інноваційних практик, придатних до впровадження. Дослідження виконано як наративний аналіз освітніх політик та узагальнення наукових напрацювань українських і зарубіжних дослідників. Визначено перспективи подальших досліджень у контексті створення освітнього середовища, яке цілеспрямовано сприятиме формуванню й розвитку громадянських якостей у всіх учасників освітнього процесу. Практична значущість полягає в можливості інтегрувати ці рішення в освітні програми післядипломної підготовки педагогічних кадрів та інституційні регламенти закладів освіти.

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ЖИВОЇ ПАМ’ЯТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ «СЛОВОМ І ЗБРОЄЮ: ВІДКРИТИЙ ЛІТОПИС»

Олена Олійник, Наталія Мацокіна — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У роботі представлено досвід реалізації багаторівневого проєкту «Словом і зброєю: Відкритий літопис», що здійснюється в Покровському педагогічному фаховому коледжі в умовах війни. Проєкт спрямований на формування національної та громадянської ідентичності молоді через збереження пам’яті про викладачів і випускників-захисників України. Автори окреслюють виклики сучасності, що зумовили потребу в нових формах виховної роботи, описують концепцію, етапи впровадження, зміст і методику реалізації ініціативи, приклади залучення студентів, вплив проєкту на формування ціннісних орієнтирів.

Окрема увага приділена інноваційності підходів, міждисциплінарній інтеграції та цифровим інструментам як засобам актуалізації національної пам’яті. Розкрито результативність і потенціал ініціативи до масштабування в межах освітнього простору України.

ДІТИ В НЕСПРИЯТЛИВИХ ОБСТАВИНАХ: ВІД АДАПТАЦІЇ ДО ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ

Валентина Поуль, Тетяна Колган — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Актуалізується питання виокремлення основних аспектів набуття життєвих цінностей дітьми 5-7 років. Увага акцентується на можливостях організації психолого-педагогічної підтримки та супроводу в несприятливих обставинах під час війни в межах інтегрального підходу.

Аналіз досліджень науковців, які висвітлювали різноманітні аспекти формування ціннісних ставлень (зокрема виокремлення концептуальних моделей життєвих цінностей, ролі національної ідентичності в формуванні психологічної та соціальної стійкості дорослих, особливостей підтримки в адаптації особистості дитини під час війни в контексті інтегрального підходу, особистісної та групової ідентичності та психологічної стійкості старших дошкільників та ін.) дало підстави розглянути організацію набуття життєвих цінностей дітьми на етапі їх переходу від дошкільної до початкової ланки освіти на засадах інтегрального підходу. Відповідно метою статті стало висвітлення особливостей набуття життєвих цінностей дітьми 5-7 років у несприятливих обставинах життя та організації психолого-педагогічної підтримки і супроводу цього процесу в дистанційному форматі. Авторами представлено результати запровадження простих дієвих технологій підтримки дітей, які будуть допоміжними і самим дорослим, зокрема батькам та педагогам, через апробацію авторської програми «Несприятлива погода» з розвитку універсальних навичок адаптації та відновлення в несприятливих обставинах життя (автор В. Поуль, к.псих.н., доцент). Робота за означеною програмою спрямовувалася на створення умов, у яких особистість дитини набуває здатності вибору ціннісних орієнтацій, отримання та подальшого впровадження досвіду успішного вирішення різноманітних життєвих ситуацій, соціалізації через запровадження універсальних технологій навчання навичкам адаптації та відновлення. Аналіз отриманих даних дозволив виявити закономірність у більш інтегрованому залученні дітей до спільної взаємодії з батьками та однолітками, що підтримувало їхній емоційний стан, узгоджувати власні активності та свого оточення, що вказує на зростання когнітивної та емоційної інтегрованості у розвитку самоідентифікації та соціальних компетенцій у складних життєвих ситуаціях. Виявлені прямі кореляції між моделями поведінки дітей у несприятливих обставинах та їх активностями (діти, які зосереджені на особистих ресурсах (улюблена іграшка, річ), частіше потребують підтримки дорослих для відновлення свого стану (r=0,252); респонденти, які проявляли активну залученість до улюблених занять та ігор, демонстрували знання, як діяти, пошук рішення у стресових ситуаціях (r=0,395) та самостійність у подоланні труднощів (r=0,351); діти, які висловлюють свої мрії та прагнення, частіше виявляють інтерес до спільних дій та активностей з батьками та однолітками (r=0,238); діти, які визначають свої емоції, здійснюють відновлення та відволікання у стресових ситуаціях через творчі активності (r=0,308) та ін.). Доведено, що сформованість у дітей універсальних навичок адаптації до несприятливих обставин позитивно впливає на різні сфери життя, зокрема на їхню емоційну та соціальну компетентність; регуляція емоційних переживань (гнів, смуток, провина та інші) природніше здійснюється через вибір універсальних навичок, що є показником відновлення – зміцнення емоційної інтегрованості та покращення саморегуляції. Запровадження короткотривалої програми «Несприятлива погода» з розвитку універсальних навичок адаптації та відновлення для дітей 5-7років у вигляді психологічної технології ігрового квесту «Сross-Сutting Skills for Child «Обирай і грай!» забезпечить систему психолого-педагогічної підтримки та супроводу дітей та їх батьків на етапі їх переходу від дошкільної до початкової ланки освіти в умовах викликів несприятливих обставин під час війни.

Отже, розвиток універсальних навичок адаптації та відновлення в межах інтегрального підходу сприяє формуванню цілісної структури соціальних і емоційних зв’язків дітей 5-7 років, де підтримка, допомога, відповідальність і співпереживання з боку однолітків і дорослих взаємно підсилюють одна одну і в подальшому становлять підґрунтя їх життєвих цінностей.

ВИТОКИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОБОРОННОЇ СВІДОМОСТІ

Олена Скрипниченко — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль сучасного українського мистецтва у формуванні української національної ідентичності та оборонної свідомості. Комплексний методологічний підхід дозволяє стверджувати, що сучасне українське мистецтво бере свій початок у традиційному народному мистецтві, яке зародилося разом із традиційними заняттями українського народу, зокрема й хліборобством. Важливим підґрунтям українського мистецтва є традиційні ментальні цінності: родина, природа, праця. Українська традиційна культура є стійкою та адаптивною системою, саме завдяки цьому сучасне українське мистецтво залежно від соціально-політичної ситуації швидко трансформується та починає транслювати необхідні суспільству наративи. У статті визначено ключові вектори розвитку сучасного українського мистецтва та його особливості. Актуалізовано потенціал сучасного українського мистецтва у формуванні української національної ідентичності та оборонної свідомості як виклику часу.

СУЧАСНА ОСВІТНЯ ПАРАДИГМА ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРЕДМЕТУ «ЗАХИСТ УКРАЇНИ»

Юлія Срібна, Леонід Головач, Андрій Петрушов, Степан Чуприна — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено сучасні теоретичні, методологічні та практичні підходи до викладання предмета «Захист України», засвоєння основних принципів надання домедичної допомоги пораненим та постраждалим з урахуванням введення воєнного стану та наявності постійних стресових і небезпечних для життя ситуацій. Акцентовано увагу на застосуванні під час освітнього процесу інтерактивних методів навчання, інноваційних технологій, впровадження міждисциплінарного підходу, формування компетентностей особистості, а також створення умов для активного творчого розвитку учнів та їхньої психологічної підготовки. Приділено увагу необхідності навчити учнів справлятися зі стресом, зберігати психологічну стійкість та діяти раціонально в екстремальних ситуаціях. Розкрито необхідність покращення професійних компетентностей педагогів, створення умов для постійного професійного розвитку вчителів, важливості керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, емоційності та активності.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ольга Хващевська, Сергій Чугай — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальній проблемі національно-патріотичного виховання здобувачів початкової освіти засобами цифрових технологій. Здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми національно-патріотичного виховання учнів початкових класів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Обґрунтовано потенціал цифрових технологій як інноваційного ресурсу формування громадянських і ціннісно орієнтованих компетентностей здобувачів початкової освіти. Визначено педагогічні умови інтеграції цифрових інструментів у зміст уроків читання та мистецтва з метою розвитку національної самосвідомості, духовно-моральних якостей і творчої активності учнів. Установлено, що використання мультимедійних та інтерактивних ресурсів забезпечує підвищення мотивації до навчання, емоційно-ціннісне залучення та осмислення культурної спадщини України. Результати дослідження підтверджують доцільність поєднання традиційних форм виховання з цифровими технологіями як чинника модернізації системи національно-патріотичного виховання в початковій школі.